бульдозер

БУЛЬДО́ЗЕР, а, ч.

Землерийно-транспортна машина, що складається з трактора, механізму керування і робочого знаряддя для різання і розрівнювання ґрунту.

Де піски дрібні течуть, Бульдозер, мов господар, ходить (М. Рильський);

Бульдозери згортали до рукотворного урвища залишки блоків, плиток, скла... (А. Крижанівський);

Скрепери і бульдозери використовують для спорудження земляних гребель (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. бульдозер — бульдо́зер іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. бульдозер — Бульдозер — bulldozer — *Planierraupe, Bulldozer — трактор або тягач, обладнаний неповоротним чи поворотним відвалом (щитом) з ножем.  Гірничий енциклопедичний словник
3. бульдозер — -а, ч. Будівельна землерийно-транспортна машина, що складається з трактора і робочого знаряддя (ножа, лопати) для різання і розрівнювання ґрунту, щебеню та ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. бульдозер — бульдо́зер (англ. bulldozer) 1. Гусеничний чи колісний трактор або тягач з навісним робочим органом – відвалом (щитом). 2. Згинальний прес для машинного гнуття у штамах (у холодному чи гарячому стані) деталей із заготовок різного перерізу.  Словник іншомовних слів Мельничука
5. бульдозер — Гусеничний або колісний трактор, забезпечений спереду широким ножем для зняття верхнього пласту ґрунту й подальшого переміщення його.  Універсальний словник-енциклопедія
6. бульдозер — БУЛЬДО́ЗЕР, а, ч. Будівельна землерийно-транспортна машина, що складається з трактора, механізму керування і робочого знаряддя для різання і розрівнювання грунту. Скрепери і бульдозери використовують для спорудження земляних гребель (Колг. енц.  Словник української мови в 11 томах