бульдозер

бульдо́зер

-а, ч.

Будівельна землерийно-транспортна машина, що складається з трактора і робочого знаряддя (ножа, лопати) для різання і розрівнювання ґрунту, щебеню та ін.

Значення в інших словниках

1. бульдозер — бульдо́зер іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. бульдозер — Бульдозер — bulldozer — *Planierraupe, Bulldozer — трактор або тягач, обладнаний неповоротним чи поворотним відвалом (щитом) з ножем.  Гірничий енциклопедичний словник
3. бульдозер — БУЛЬДО́ЗЕР, а, ч. Землерийно-транспортна машина, що складається з трактора, механізму керування і робочого знаряддя для різання і розрівнювання ґрунту. Де піски дрібні течуть, Бульдозер, мов господар, ходить (М.  Словник української мови у 20 томах
4. бульдозер — бульдо́зер (англ. bulldozer) 1. Гусеничний чи колісний трактор або тягач з навісним робочим органом – відвалом (щитом). 2. Згинальний прес для машинного гнуття у штамах (у холодному чи гарячому стані) деталей із заготовок різного перерізу.  Словник іншомовних слів Мельничука
5. бульдозер — Гусеничний або колісний трактор, забезпечений спереду широким ножем для зняття верхнього пласту ґрунту й подальшого переміщення його.  Універсальний словник-енциклопедія
6. бульдозер — БУЛЬДО́ЗЕР, а, ч. Будівельна землерийно-транспортна машина, що складається з трактора, механізму керування і робочого знаряддя для різання і розрівнювання грунту. Скрепери і бульдозери використовують для спорудження земляних гребель (Колг. енц.  Словник української мови в 11 томах