булькотіння

БУЛЬКОТІ́ННЯ, я, с.

Дія за знач. булькоті́ти і звуки, утворювані цією дією.

Чути, як вода з булькотінням цідиться в горлянку (Ірина Вільде);

І враз до його [Філона] вух долинуло якесь булькотіння (Ю. Мушкетик);

Пан Луцик .. хотів кричати, але натомість вирвалося лише нерозбірливе булькотіння (Ю. Винничук).

Значення в інших словниках

1. булькотіння — булькоті́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. булькотіння — -я, с. Дія за знач. булькотіти і звуки, утворювані цією дією.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. булькотіння — див. звучання  Словник синонімів Вусика
4. булькотіння — БУЛЬКОТІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. булькоті́ти і звуки, утворювані цією дією. Чути, як вода з булько тінням цідиться в горлянку (Вільде, Сестри.., 1958, 89).  Словник української мови в 11 томах