бунтівничо

БУНТІВНИ́ЧО.

Присл. до бунтівни́чий.

Намагаючись не розплющувати очі, режисер бунтівничо мотнув головою (із журн.).

Значення в інших словниках

1. бунтівничо — Присл. до бунтівничий.  Великий тлумачний словник сучасної мови