бунтівничо
БУНТІВНИ́ЧО.
Присл. до бунтівни́чий.
Намагаючись не розплющувати очі, режисер бунтівничо мотнув головою (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бунтівничо — Присл. до бунтівничий. Великий тлумачний словник сучасної мови