бунтівничо
бунтівни́чо
Присл. до бунтівничий.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бунтівничо — БУНТІВНИ́ЧО. Присл. до бунтівни́чий. Намагаючись не розплющувати очі, режисер бунтівничо мотнув головою (із журн.). Словник української мови у 20 томах