бунтівничо

бунтівни́чо

Присл. до бунтівничий.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бунтівничо — БУНТІВНИ́ЧО. Присл. до бунтівни́чий. Намагаючись не розплющувати очі, режисер бунтівничо мотнув головою (із журн.). Словник української мови у 20 томах