бунтівничість
бунтівни́чість
-чості, ж.
Абстр. ім. до бунтівничий.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бунтівничість — БУНТІВНИ́ЧІСТЬ, чості, ж. Властивість за знач. бунтівни́чий. У повісті Г. Хоткевича “Камінна душа” характери чоловіків здебільшого показані у протиставленні гуцульських рис (бунтівничість, рішучість, воля) загальнонаціональним (певна терплячість, очікування, пристосування) (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах