бунтівничість

БУНТІВНИ́ЧІСТЬ, чості, ж.

Властивість за знач. бунтівни́чий.

У повісті Г. Хоткевича “Камінна душа” характери чоловіків здебільшого показані у протиставленні гуцульських рис (бунтівничість, рішучість, воля) загальнонаціональним (певна терплячість, очікування, пристосування) (з наук.-попул. літ.).