Словник української мови у 20 томах

бургграф

БУРГГРА́Ф, а, ч., іст.

У середньовічній Німеччині – посадова особа, що здійснювала адміністративне, судове і військове керівництво в місті.

Бургграф Мейсинський Бурхард .. дав слово честі, що з Заубушем нічого не станеться, коли він вийде з церкви (П. Загребельний).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. бургграф — бурггра́ф іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. бургграф — а, ч. Посадова особа, що її призначав король в німецьких середньовічних містах; володіли адміністративною, військовою, судовою владою.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бургграф — бурггра́ф (нім. Burggraf) управитель міста в середньовічній Німеччині.  Словник іншомовних слів Мельничука