буревій

БУРЕВІ́Й, ю, ч.

Дуже сильний вітер; ураган.

Іде із лісу – Буревій! – І сосни на узліссі стогнуть (М. Хвильовий);

Зима не хотіла поступатися весні, враз розлютувалася буревіями та метелицями (В. Минко);

Величезні дерева геть із корінням повивертало – якийсь буревій, чи що? (з наук.-попул. літ.);

* Образно. Вперед назустріч гніву блискавиць, Нас не злякають люті буревії, Перед грозою не впадемо ниць (Л. Дмитерко).

Значення в інших словниках

1. буревій — буреві́й іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. буревій — Борвій, гураґан, БУРЯ, шуря-буря.  Словник синонімів Караванського
3. буревій — -ю, ч. Дуже сильний вітер; ураган.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. буревій — див. вітер  Словник синонімів Вусика
5. буревій — БУ́РЯ (негода, що супроводжується сильним, навальним вітром, звичайно з дощем, грозою, а взимку — зі снігом), БОРВІ́Й поет., ХУРТОВИ́НА розм., ВІТРЯНИ́ЦЯ діал., ЧВА́РА діал.  Словник синонімів української мови
6. буревій — Буреві́й, -во́ю, -во́єві, -во́єм; -во́ї, -во́їв  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. буревій — БУРЕВІ́Й, ю, ч. Дуже сильний вітер; ураган. Зима не хотіла поступатися весні, враз розлютувалася буревіями та метелицями (Мішко, Вибр., 1952, 42); *Образно. Вперед назустріч гніву блискавиць, Нас не злякають люті буревії, Перед грозою не впадемо ниць (Дмит., В обіймах сонця, 1958, 33).  Словник української мови в 11 томах