Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

буревій

Буреві́й, -во́ю, -во́єві, -во́єм; -во́ї, -во́їв

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. буревій — буреві́й іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. буревій — Борвій, гураґан, БУРЯ, шуря-буря.  Словник синонімів Караванського
  3. буревій — -ю, ч. Дуже сильний вітер; ураган.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. буревій — БУРЕВІ́Й, ю, ч. Дуже сильний вітер; ураган. Іде із лісу – Буревій! – І сосни на узліссі стогнуть (М. Хвильовий); Зима не хотіла поступатися весні, враз розлютувалася буревіями та метелицями (В.  Словник української мови у 20 томах
  5. буревій — див. вітер  Словник синонімів Вусика
  6. буревій — БУ́РЯ (негода, що супроводжується сильним, навальним вітром, звичайно з дощем, грозою, а взимку — зі снігом), БОРВІ́Й поет., ХУРТОВИ́НА розм., ВІТРЯНИ́ЦЯ діал., ЧВА́РА діал.  Словник синонімів української мови
  7. буревій — БУРЕВІ́Й, ю, ч. Дуже сильний вітер; ураган. Зима не хотіла поступатися весні, враз розлютувалася буревіями та метелицями (Мішко, Вибр., 1952, 42); *Образно. Вперед назустріч гніву блискавиць, Нас не злякають люті буревії, Перед грозою не впадемо ниць (Дмит., В обіймах сонця, 1958, 33).  Словник української мови в 11 томах