буревісник —
буреві́сник іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
буревісник —
-а, ч. 1》 Великий морський птах із чорно- чи буро-білим оперенням і довгими вузькими крилами; альбатрос. 2》 перен. Провісник бурі.
Великий тлумачний словник сучасної мови
буревісник —
БУРЕВІ́СНИК, а, ч. 1. Великий морський птах родини альбатросових із чорно- або буро-білим оперенням і довгими вузькими крилами. Немов шалені, то припадали до хвиль, то шугали вгору прудкі буревісники (Ю.
Словник української мови у 20 томах
буревісник —
див. хоробрий
Словник синонімів Вусика
буревісник —
БУРЕВІ́СНИК, а, ч. 1. Великий морський птах з чорно— або буро-білим оперенням і довгими вузькими крилами. Немов шалені, то припадали до хвиль, то шугали вгору прудкі буревісники (Збан., Сеспель, 1961, 5). 2. перен. Провісник бурі.
Словник української мови в 11 томах