буревій —
буреві́й іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
буревій —
-ю, ч. Дуже сильний вітер; ураган.
Великий тлумачний словник сучасної мови
буревій —
БУРЕВІ́Й, ю, ч. Дуже сильний вітер; ураган. Іде із лісу – Буревій! – І сосни на узліссі стогнуть (М. Хвильовий); Зима не хотіла поступатися весні, враз розлютувалася буревіями та метелицями (В.
Словник української мови у 20 томах
буревій —
БУ́РЯ (негода, що супроводжується сильним, навальним вітром, звичайно з дощем, грозою, а взимку — зі снігом), БОРВІ́Й поет., ХУРТОВИ́НА розм., ВІТРЯНИ́ЦЯ діал., ЧВА́РА діал.
Словник синонімів української мови
буревій —
БУРЕВІ́Й, ю, ч. Дуже сильний вітер; ураган. Зима не хотіла поступатися весні, враз розлютувалася буревіями та метелицями (Мішко, Вибр., 1952, 42); *Образно. Вперед назустріч гніву блискавиць, Нас не злякають люті буревії, Перед грозою не впадемо ниць (Дмит., В обіймах сонця, 1958, 33).
Словник української мови в 11 томах