буритися
БУРИ́ТИСЯ, бу́риться, недок.
Пас. до бури́ти.
В камінному урвищі на скелі рудного пласта бурився шпур для заряджання бурки (Іван Ле).
БУ́РИТИСЯ, риться, недок., діал.
1. Хвилюватися.
– А тут з усіх боків вісті, що народ по селах буриться, варти стоять і не пускають нікого (І. Франко).
2. перев. безос. Збиратися на бурю (у 1 знач.).
Хмариться, буриться, – дощ буде... (Сл. Гр.);
Небо бурилося, грізно гурчало, хмурилося (К. Гордієнко).
Словник української мови (СУМ-20)