бурка
БУ́РКА¹, и, ж.
Повстяний безрукавний плащ або накидка з козячої вовни (перев. на Кавказі).
Цупко в бурку завернувшись, Захріп старий (І. Котляревський);
Голений хурман в широкій бурці .. взяв з рук моїх чемодан (М. Коцюбинський);
Бурка з кращого, крамного сукна на передньому [вершнику] давала знати, що то був .. якийсь пан (М. Грушевський);
Помітила я одного чоловіка в чорній бурці (А. Шиян);
Українська закарпатська чуга нагадує кавказьку бурку (з наук.-попул. літ.).
БУ́РКА², и, ж.
Вузький отвір, який висвердлюють у гірських породах і наповнюють вибуховою речовиною для висадження їх у повітря.
Стоколос показував місце кожної бурки, напрям свердла, глибину шпуру, найвигіднішу для вибухової дії (Ю. Яновський);
Доводилося бурити в гарячому шлаку, закладати в бурки вибухові патрони (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)