бурмотання
БУРМОТА́ННЯ, я, с.
Дія за знач. бурмота́ти і звуки, утворювані цією дією.
Своєрідна, що нагадує булькіт води, що переливається, пісня тетерука, так зване бурмотання, буває чутна вже з початку березня (із журн.);
З динаміка крізь тріск почулося якесь невиразне бурмотання, яке ніхто з присутніх не зрозумів (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)