буртувати
БУРТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., що.
Складати в бурти (у 1 знач.).
Буряк, як вони його там буртували в лихої години, запрівся (Григорій Тютюнник).
Словник української мови (СУМ-20)БУРТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., що.
Складати в бурти (у 1 знач.).
Буряк, як вони його там буртували в лихої години, запрівся (Григорій Тютюнник).
Словник української мови (СУМ-20)