буртувати

буртува́ти

-ую, -уєш, недок., перех.

Складати в бурти (у 1 знач.).

Значення в інших словниках

1. буртувати — буртува́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. буртувати — БУРТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., що. Складати в бурти (у 1 знач.). Буряк, як вони його там буртували в лихої години, запрівся (Григорій Тютюнник).  Словник української мови у 20 томах
3. буртувати — БУРТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех. Складати в бурти (в 1 знач.).  Словник української мови в 11 томах
4. буртувати — Буртува́ти, -ту́ю, -єш гл. Пазовать. Подольск. г.  Словник української мови Грінченка