бута
БУТА́, и́, ж., діал.
Пиха.
Бута хоче прута (прислів'я);
– Я .. не гірший шляхтич, як той, що в позолоченій кареті на війну виїжджає. Ніхто не сміє мене зневажати. Такий сміливий виступ зробив на панів враження. Така самопевність і шляхетська бута усім подобалась (А. Чайковський).
Словник української мови (СУМ-20)