бутада

БУТА́ДА, и, ж.

1. заст. Фраза, слово, сказані в гніві.

Якусь бутаду пробурмотів із роздратуванням (з газ.).

2. У XVI–XVII ст. – назва веселого танцю, невеликого імпровізованого балету або пізніше – інструментальної фантазії.

Для бутади типовими є чергування пісні й танцю (з газ.).

Значення в інших словниках

1. бутада — бута́да іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. бутада — -и, ж. Французький танець, який підготував становлення французького балету.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. бутада — бута́да (франц. boutade) 1. Химера, примха, дивацтво. 2. Дотепна вихватка.  Словник іншомовних слів Мельничука