бутель
БУ́ТЕЛЬ, тля, ч.
Велика пляшка.
Внесла [господиня] здоровий бутель рому (І. Нечуй-Левицький);
У моїх хазяїв стоять десятки букетів, вино у великих відерних бутлях і в пляшках (М. Коцюбинський);
Під комином стояли обплетені лозою бутлі (М. Трублаїні).
Словник української мови (СУМ-20)