бутель
БУ́ТЕЛЬ (велика пляшка), СУЛІ́Я́. На підвіконнях у кожному будиночку стояли бутлі з наливками — вишневими, сливовими, смородиновими (Є. Гуцало); В руці у нього метлялася порожня оплетена сулія (О. Гончар). — Пор. пля́шка.
ПЛЯ́ШКА (скляна посудина для рідини з вузькою довгастою шийкою), ФЛЯ́ЖКА (ФЛЯ́ШКА) діал., БУТЕ́ЛЬКА діал.; ПЛЯ́ХА заст. (велика); ШТОФ (чотиригранна з короткою шийкою). Слуга-малаєць прибирає з-перед нас.. порожні пляшки з-під мальвазії (Ю. Андрухович); Стиснув (свояк) палко йому руку і сказав іще подати фляжку вина (О. Маковей); Після вечері внесли цілу батарею бутельок (І. Франко); Підійшла (Педоря) до столу, вийняла з-під поли пляху горілки (Панас Мирний); Сторож приніс великий штоф з водою (З. Тулуб). — Пор. бу́тель.
Словник синонімів української мови