бухан
БУХА́Н, а́, ч., розм.
1. Пшенична або гречана хлібина; взагалі одна хлібина.
Очевидно, всі побували в селі за гайком: про це свідчив бухан хліба, цибуля (В. Еллан-Блакитний).
2. Короткий різкий удар по кому-небудь; стусан, штовхан, штурхан.
Несподівано посипались бухани й зашийники на товаришів з усіх боків (С. Васильченко).
Словник української мови (СУМ-20)