бучарда
БУЧА́РДА, и, ж.
Металевий молоток із пірамідальними зубцями, який використовують каменярі та скульптори при оброблюванні кам'яної породи для надання каменю мальовничої шорсткості.
Одне з призначень бучарди – оброблювання декоративної штукатурки (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)