бучити
БУ́ЧИТИ, чу, чиш, недок., що, техн.
У текстильному, паперовому, шкіряному та інших виробництвах – очищати різними способами сировий матеріал від бруду і жиру, готуючи його для подальшого оброблювання.
Перед фарбуванням тканину бучать (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)