Словник української мови в 11 томах

бучити

БУ́ЧИТИ, чу, чиш, недок., перех., техн. У текстильному, паперовому, шкіряному та ін. виробництвах — різними способами очищати сировий матеріал від бруду і жиру, готуючи його для дальшої обробки.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. бучити — бу́чити дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. бучити — -чу, -чиш, недок., перех., тех. У текстильному, паперовому, шкіряному та інших виробництвах – різними способами очищати сировий матеріал від бруду і жиру, готуючи його для дальшої обробки.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бучити — БУ́ЧИТИ, чу, чиш, недок., що, техн. У текстильному, паперовому, шкіряному та інших виробництвах – очищати різними способами сировий матеріал від бруду і жиру, готуючи його для подальшого оброблювання. Перед фарбуванням тканину бучать (з газ.).  Словник української мови у 20 томах