бучливий

БУЧЛИ́ВИЙ, а, е, діал. Неспокійний, тривожний.

Який учорашній день був для неї тихий та радісний, такий сьогодні бучливий та непривітний (Мирний. III, 1954, 155).

Значення в інших словниках

1. бучливий — бучли́вий прикметник діал.  Орфографічний словник української мови
2. бучливий — -а, -е, діал. Неспокійний, тривожний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. бучливий — БУЧЛИ́ВИЙ, а, е, діал. Неспокійний, тривожний. Який учорашній день був для неї тихий та радісний, такий сьогодні бучливий та непривітний (Панас Мирний).  Словник української мови у 20 томах