бучність
БУ́ЧНІСТЬ, ності, ж.
Абстр. ім. до бучни́й.
Тихо й прощально Ягничів погляд обіймав судно і схвильованих на ньому людей. Оце воно – проводжання. Не бучністю, не промовами доймає тебе, не парадною вишикуваністю екіпажу... (О. Гончар);
Бучність гулянки.
Словник української мови (СУМ-20)