бібліотаф
БІБЛІОТА́Ф, а, ч., рідко.
Людина, що збирає книжки, але не читає їх і не дає користуватися іншим.
Бібліотаф ховає свої скарби від стороннього ока, що призводить до загибелі книжки для суспільства (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)