біблія
БІ́БЛІЯ, ї, ж.
1. (з великої літери). Зібрання давньоєврейських та ранньохристянських текстів, канонізоване в іудаїзмі та християнстві як Святе Письмо.
– От ти, Іванов, божественний чоловік, мабуть, і Біблію читав… – Читав, – ствердив Кузьма Іванович. – Так от скажи ти мені, чи правда, що в Біблії написано, як воно тепер у нас є й що буде? (Б. Антоненко-Давидович);
З обох боків [розп'яття] лежали меч апостола Петра з одного і кована Біблія – з другого (Іван Ле);
Повний переклад і видання Біблії українською мовою здійснили в кінці XIX ст. письменники І. Нечуй-Левицький, П. Куліш та богослов і видатний фізик І. Пулюй (з наук.-попул. літ.);
Образи старогрецької міфології та Біблії своєрідно входили в творчість І. Я. Франка (із журн.).
2. розм. Книга, яка містить інформацію, важливу для певного роду зацікавлених осіб.
Біблія видавця;
Біблія менеджера проектів;
Партійна біблія.
Словник української мови (СУМ-20)