біднуватий

БІДНУВА́ТИЙ, а, е.

1. Недостатньо заможний.

Коней немає. Пробачте, безкінні ми, так би мовити, біднуваті люди (О. Довженко);

А взагалі орендарі поки що біднуваті на техніку (з газ.).

2. Не дорогий, не пишний, не рясний.

Біднувата зелень де-не-де показувалась на висохлих .. землях (Іван Ле).

Значення в інших словниках

1. біднуватий — біднува́тий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. біднуватий — -а, -е. 1》 Незаможний. 2》 Недорогий, не пишний, не рясний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. біднуватий — див. бідний  Словник синонімів Вусика
4. біднуватий — НЕБАГА́ТИЙ (про людину — зі скромними достатками), БІДНУВА́ТИЙ розм., МАЛОМАЄ́ТНИЙ заст.; НЕЗАМО́ЖНИЙ, НЕЗАБЕЗПЕ́ЧЕНИЙ (який не має достатніх засобів існування). (Максим:) Не віддасть (мати) тебе за мене, бо я небагатий (М. Кропивницький); — Коней немає.  Словник синонімів української мови
5. біднуватий — БІДНУВА́ТИЙ, а, е. 1. Не заможний. Коней немає. Пробачте, безкінні ми, так би мовити, біднуваті люди (Довж., Зач. Десна, 1957, 149). 2. Не дорогий, не пишний, не рясний. Біднувата зелень де-не-де показувалась на висохлих.. землях (Ле, Міжгір’я, 1953, 202).  Словник української мови в 11 томах