біднувато
БІДНУВА́ТО.
Присл. до біднува́тий.
Була [Ганна] у великій, біднувато, але охайно вмебльованій кімнаті (В. Козаченко).
Словник української мови (СУМ-20)БІДНУВА́ТО.
Присл. до біднува́тий.
Була [Ганна] у великій, біднувато, але охайно вмебльованій кімнаті (В. Козаченко).
Словник української мови (СУМ-20)