бідняжка
БІДНЯ́ЖКА, и, ч. і ж.
Пестл. до бідня́га.
Еней, попливши синім морем, Боровсь з своїм, сердега, горем, Слізьми, бідняжка, обливавсь (І. Котляревський);
У Ради сильніша форма [кору], ніж у Зорі, і вона, бідняжка, лежить в великій гарячці (Леся Українка).
Словник української мови (СУМ-20)