бідняжка
БІДНЯ́ЖКА, и, ж. і ч. Пестл. до бідня́га.
Еней, попливши синім морем,.. Боровсь з своїм, сердега, горем, Слізьми, бідняжка, обливавсь (Котл., І, 1952, 87);
У Ради сильніша форма [кору], ніж у Зорі, і вона, бідняжка, лежить в великій гарячці (Л. Укр., V, 1956, 293).
Словник української мови (СУМ-11)