бідняк

БІДНЯ́К, а́, ч. Бідна, убога, незаможна людина; протилежне багач.

Волох бідняк в шатрі сидить (Бор., Тв., 1957, 107);

Був [серед каторжан] сільський учитель, який читав біднякам газети й революційні прокламації (Донч., III, 1956, 78).

Значення в інших словниках

1. бідняк — (убога людина) у знач. ім. бідний, убогий, бідак, бідар, злидар, зневажл. голодранець, безштанько, заст. ланець.  Словник синонімів Полюги
2. бідняк — бідня́к іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
3. бідняк — див. БІДАК.  Словник синонімів Караванського
4. бідняк — -а, ч. Бідна, убога, незаможна людина; прот. багач.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. бідняк — Безштанько, бідака, бідар, голодранець, голота, голяк, дрантогуз, злидар, злидень, злиденник, капцан, костогриза, небогий, незаможний, сірома, сіромаха, убогий, харлак, харпак, хурбет, цундрій, шарпак, див. бідняга, старець, обірванець, пролетар  Словник чужослів Павло Штепа
6. бідняк — БІДНЯ́К, а́, ч. Бідна, убога, незаможна людина; протилежне багач. Пішов якось бідняк на своє поле подивиться, бачить: вродило його поле хорошу пшеницю (з легенди); Волох бідняк в шатрі сидить (Л.  Словник української мови у 20 томах
7. бідняк — див. бідний  Словник синонімів Вусика
8. бідняк — БІДНО́ТА́ (збірн. — бідні люди), БІДО́ТА розм., БІДНЯ́ЦТВО розм., ЗЛИДО́ТА підсил., ЗЛИДНЯ́ зневажл. рідше, ГОЛО́ТА заст., ГОЛЬ заст. зневажл., ГОЛЬТІПА́ заст. зневажл., рідше, СІРО́МА заст., СІРОМА́ШНЯ заст. рідко, БІДА́ЦТВО рідко, ХАРПА́ЦТВО рідко.  Словник синонімів української мови
9. бідняк — Бідняк, -ка м. Бѣднякъ, неимущій человѣкъ. А потім бачиш: той бідняк, хто його знає коли й як, землі накупить, хазяйнує. Гліб.  Словник української мови Грінченка