Значення в інших словниках
-
бідняка —
бідня́ка іменник чоловічого або жіночого роду, істота нещасна людина рідко
Орфографічний словник української мови
-
бідняка —
БІДНЯ́КА див. бідня́га.
Словник української мови у 20 томах
-
бідняка —
див. бідний; бідолаха
Словник синонімів Вусика
-
бідняка —
Бідняка, -ки об. = бідняга. Кричить бідняка: нічого сам не зробить. Рудч. Ск. І. 144. Так і видно, що бідняка вареників хоче. Рудан. (КС. 1882. VI. 557). Серця не раньте дівчині бідняці. Рудан. I. 36. ум. біднячка. Іде качка і малесенькі каченята веде. Маленькі біднячки поприставали. Чуб. II. 302.
Словник української мови Грінченка