біднятко
БІДНЯ́ТКО, а, с., пестл. Бідолаха, бідняжка.
Я пообіцяла принести їй викройку наймоднішого фасону.., біднятко мусило подякувати (Л. Укр., III, 1952, 707);
Недовго жила її від грудей відлучена дитина; біднятко зниділо, мов поросло мохом, та й навіки заснуло (Кобр., Вибр., 1954, 86).
Словник української мови (СУМ-11)