білет
БІЛЕ́Т, а, ч.
1. заст. Те саме, що квито́к 1.
[Юркевич:] У мене є ще білет моєї екскурсії – я ще поїду (І. Кочерга);
За ворітьми у дворі стояв столик, на йому [ньому] свічка, якась шабатурка з білетами (В. Винниченко).
2. заст. Документ, який свідчить про належність людини до певного громадянського стану, організації і т. ін.
Рибалки одягнули Вихора у військове, дали солдатського білета, що його забув якийсь вояка в шинелі (В. Кучер).
3. Картка з питаннями для тих, хто складає іспити або заліки.
Був у нас усний іспит з української мови .. Підійшов я до столу, взяв з купи білет і читаю (О. Донченко).
4. заст. Паперовий грошовий знак.
Купили вони її [кобилу] за білета [25 крб], – хотіли ж продати .. хоч за 27 крб (Грицько Григоренко).
(1) Бі́лий біле́т – свідоцтво про звільнення від військової служби.
Міністерство оборони спростило систему медичного огляду для юнаків, і тепер призовникам видаватимуть “білий білет” після першого ж медогляду (з газ.);
(2) Жо́втий біле́т, заст. – особовий документ повій і злодіїв.
Самі незаможники й протурять і циган, і ще декого.., жовтий білет пропишемо (Іван Ле);
Кредито́вий (креди́тний) квито́к (біле́т) див. квито́к;
(3) Лотере́йний біле́т – документ на право участі в розіграші лотереї.
Оператор зобов'язаний перевіряти виграшні лотерейні білети (з мови документів).
◇ (4) Во́вчий біле́т – документ із записом про неблагонадійність його власника.
Опинився Шовкун серед великого города, без шага грошей, без знайомих людей, без веселих товаришів, котрі тепер його цуралися, з одною бідою – “вовчим білетом” в кишені (Панас Мирний);
За участь в “безпорядках” під час похорону письменника Шелгунова Кудрін в числі восьми організаторів був виключений [з інституту] з “вовчим білетом” (Ф. Бурлака);
– Тільки й має [Єлька] від своїх Вовчугів вовчий білет, та й той неписаний, усний (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)