білетер
БІЛЕТЕ́Р, а, ч.
Особа, яка перевіряє вхідні квитки в театрі, музеї, цирку та інших закладах.
[Другий:] Ви не подумайте, що тут вам справді опера, а ви білетер (М. Куліш);
Поруч товклись білетери похмурі – Я ж без квитка був, як на біду (Л. Первомайський);
Стадник був директором, адміністратором, режисером, білетером, художнім керівником (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)