білетер —
-а, ч. Особа, яка контролює вхідні білети в кіно, театрі, музеї та інших закладах.
Великий тлумачний словник сучасної мови
білетер —
БІЛЕТЕ́Р, а, ч. Особа, яка перевіряє вхідні квитки в театрі, музеї, цирку та інших закладах. [Другий:] Ви не подумайте, що тут вам справді опера, а ви білетер (М. Куліш); Поруч товклись білетери похмурі – Я ж без квитка був, як на біду (Л.
Словник української мови у 20 томах
білетер —
БІЛЕТЕ́Р, а, ч. Особа, яка контролює вхідні білети в кіно, театрі, музеї та інших закладах. Поруч товклись білетери похмурі — Я ж без квитка був, як на біду (Перв., II, 1958, 110).
Словник української мови в 11 томах