білки

БІЛКИ́, і́в, мн. (одн. біло́к, лка́, ч.).

Білі опуклі оболонки очей.

Сірі очі .. плавали на білках серед червоних жилок (М. Коцюбинський);

В неї очі чорні, а білки очей великі-великі і наче підсинені синькою (О. Донченко);

Біля печі темніла згорблена постать війта, на сірій плямі лиця блищали білки очей (Р. Іваничук).

Значення в інших словниках

1. білки — -ів, мн. (одн. білок, -лка, ч.). Білі опуклі оболонки очей.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. Білки — Бі́лки множинний іменник населений пункт в Україні — Вінницька обл. Білки́ множинний іменник населений пункт в Україні — Житомирська обл.  Орфографічний словник української мови
3. білки — Біополімери, утворені залишками амінокислот, сполучених пептидними зв'язками в поліпептидні ланцюжки, в яких послідовність залишків, характерних для кожного білка, записана в молекулі ДНК у вигляді генетичного коду;...  Універсальний словник-енциклопедія
4. білки — БІЛКИ́, і́в, мн. (одн. біло́к, лка́, ч.). Білі опуклі оболонки очей. Сірі очі.. плавали на білках серед червоних жилок (Коцюб., II, 1955, 384); В неї очі чорні, а білки очей великі-великі і наче підсинені синькою (Донч., II, 1956, 152).  Словник української мови в 11 томах