білки
БІЛКИ́, і́в, мн. (одн. біло́к, лка́, ч.). Білі опуклі оболонки очей.
Сірі очі.. плавали на білках серед червоних жилок (Коцюб., II, 1955, 384);
В неї очі чорні, а білки очей великі-великі і наче підсинені синькою (Донч., II, 1956, 152).
Словник української мови (СУМ-11)