білковий

БІЛКО́ВИЙ, а, е. Прикм. до біло́к¹ 2.

Виникнення життя на Землі і всі життєві процеси в рослинних і тваринних організмах нерозривно зв’язані з білковими речовинами (Наука.., 1, 1957, 11);

Білкова молекула;

// Який має у своєму складі білок.

Шоб мати більше білкових кормів, колгоспи розширюють посіви бобових (Колг. Укр., 1, 1957, 21).

Значення в інших словниках

1. білковий — білко́вий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. білковий — [б'ілковией] м. (на) -вому /-в'ім, мн. -в'і  Орфоепічний словник української мови
3. білковий — -а, -е. Прикм. до білок I 2). Білкове молоко — лікувальна молочна суміш, яка застосовується для лікування гострих розладів травлення в дітей грудного віку.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. білковий — БІЛКО́ВИЙ¹, а, е. Прикм. до біло́к¹. Виникнення життя на Землі і всі життєві процеси в рослинних і тваринних організмах нерозривно зв'язані з білковими речовинами (з наук.-попул. літ.  Словник української мови у 20 томах