білобандит
БІЛОБАНДИ́Т, а, ч., іст., зневажл.
Учасник нерегулярних білогвардійських загонів під час громадянської війни 1917–1922 рр.
Під час громадянської війни місто часто переходило з рук до рук: то білобандити в ньому господарюють, то махновці, то петлюрівці (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)