біловолосий

БІЛОВОЛО́СИЙ, а, е.

Який має світле або сиве волосся.

З сусідньої кімнати вибіг хлопчик років чотирьох-п'яти. Біловолосий, пухкенький (Ю. Збанацький);

Один із японських ієрогліфів означає “біловолосий чоловік”, тобто “старець” або “старійшина” (з наук.-попул. літ.);

До бенкетної зали входить консул Антоніо Массарі, він веде під руку струнку біловолосу красуню (із журн.).

Значення в інших словниках

1. біловолосий — біловоло́сий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. біловолосий — -а, -е. Який має світле волосся.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. біловолосий — БІЛЯ́ВИЙ (який має світле волосся), БІЛОВОЛО́СИЙ, БІЛОГОЛО́ВИЙ, СВІТЛОВОЛО́СИЙ, ЯСНОВОЛО́СИЙ поет.; СВІТЛОКО́СИЙ, ЯСНОКО́СИЙ поет. (про дівчину, жінку). Три хлопчики — один рудоволосий, Чорнявий другий та білявий третій — Майструють тут (М.  Словник синонімів української мови
4. біловолосий — БІЛОВОЛО́СИЙ, а, е. Який мав світле волосся. З сусідньої кімнати вибіг хлопчик років чотирьох-п’яти. Біловолосий, пухкенький (Збан., Любов, 1957, 35).  Словник української мови в 11 томах