білостінний
БІЛОСТІ́ННИЙ, а, е.
Який має білі, вибілені стіни.
Стояла колись білостінна хата посеред великого хутора, а в тій хаті .. жила молода козачка з хлопчиком Андрійком (Р. Іваничук);
Край озера на високому горбі в сосновому бору стоїть білостінна кам'яна церква Святого Архангела Михаїла (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)