Словник української мови в 11 томах

білостінний

БІЛОСТІ́ННИЙ, а, е. Який має білі, вибілені стіни.

Серед озер, садів, в білостінних хатах спочивають спокійно колгоспники Чапаївки (Рибак, Зброя.., 1943, 4).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. білостінний — -а, -е. Який має білі, вибілені стіни.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. білостінний — БІЛОСТІ́ННИЙ, а, е. Який має білі, вибілені стіни. Стояла колись білостінна хата посеред великого хутора, а в тій хаті .. жила молода козачка з хлопчиком Андрійком (Р. Іваничук); Край озера на високому горбі в сосновому бору стоїть білостінна кам'яна церква Святого Архангела Михаїла (із журн.).  Словник української мови у 20 томах
  3. Білостінний — Білості́нний прізвище  Орфографічний словник української мови