білотурка

БІЛОТУ́РКА, и, ж. Те саме, що арнау́тка.

Ледве-ледве коливає Білотурка золотая, І поник густий ячмінь, Мов йому стояти лінь (Черн., Поезії, 1959, 178).

Значення в інших словниках

1. білотурка — БІЛОТУ́РКА, и, ж. Те саме, що арнау́тка¹ 1. Ледве-ледве коливає Білотурка золотая, І поник густий ячмінь, Мов йому стояти лінь (Микола Чернявський).  Словник української мови у 20 томах
2. білотурка — Білотурка, -ки ж. Родъ яровой пшеницы.  Словник української мови Грінченка