білінгв

БІЛІ́НГВ, а, ч., лінгв.

Той, хто володіє двома мовами.

Проблема розвитку мовленнєвих умінь і навичок білінгва була предметом дослідження багатьох суміжних наук (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. білінгв — білі́нгв іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. білінгв — -а, ч. Той, кому властивий білінгвізм. Збалансований білінгв — білінгв, який однаково вільно розмовляє обома мовами, якими володіє. ** Незбалансований білінгв — білінгв, який вільніше розмовляє однією з двох мов, якими володіє.  Великий тлумачний словник сучасної мови