біотит
БІОТИ́Т, у, ч.
Мінерал чорного або бурого кольору групи слюд, алюмосилікат калію, заліза та магнію.
Біотит, який являє собою магнезіально-залізисту слюду, названо за прізвищем французького фізика Ж.-Б. Біо (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)